Виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків у 2026 році: коли можна і як отримати дозвіл суду

Коротко: під час воєнного стану дитина до 16 років може виїхати за кордон з одним із батьків без нотаріальної згоди другого — достатньо її паспорта, а якщо його немає, — свідоцтва про народження. Поза воєнним станом згода потрібна, крім випадків, прямо названих у Правилах перетинання кордону. Якщо другий із батьків відмовляє, дозвіл на конкретну поїздку дає суд.

Але спрощений перетин кордону ще не означає згоди на переїзд. Пояснюю, які документи потрібні станом на жовтень 2026 року, як отримати дозвіл суду і чим ризикує той, хто не повертає дитину вчасно.

Загальне правило: згода обох батьків

Дитина до 16 років виїжджає за кордон лише за згодою батьків і в їхньому супроводі або в супроводі уповноважених ними осіб, а з 16 років — самостійно (ст. 313 Цивільного кодексу, ЦК). Деталі встановлюють Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57:

• з одним із батьків — потрібна нотаріально посвідчена згода другого із зазначенням держави прямування й строку перебування, якщо другий не присутній у пункті пропуску (п. 4);
• з іншою особою — нотаріальна згода обох батьків із тими самими даними, а супровідник має бути повнолітнім (п. 3, 5).

Проста розписка цим вимогам не відповідає. Якщо другий із батьків за кордоном, підпис на згоді можна засвідчити в консульській установі України (ст. 38 Закону «Про нотаріат»).

Коли згода не потрібна навіть поза воєнним станом

Пункт 4 Правил дозволяє виїхати з одним із батьків без нотаріальної згоди другого, якщо показати оригінал або нотаріально засвідчену копію одного з документів:

• свідоцтва про смерть другого з батьків;
• рішення суду про позбавлення його батьківських прав (коли це можливо, пояснюю на сторінці про позбавлення батьківських прав), про визнання безвісно відсутнім або недієздатним;
• рішення суду про дозвіл на виїзд дитини без згоди та супроводу другого з батьків;
• документа ДРАЦС (відділу державної реєстрації актів цивільного стану) про те, що відомості про батька записано за вказівкою матері, — для одинокої матері (ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу, СК);
• довідки державного чи приватного виконавця про борг зі сплати аліментів, що перевищує суму платежів за чотири місяці;
• іноземного свідоцтва про народження без відомостей про батька, легалізованого або з апостилем.

Згода не потрібна й тоді, коли другий із батьків — іноземець чи особа без громадянства (це видно зі свідоцтва про народження) і не присутній у пункті пропуску, або коли в паспорті дитини для виїзду за кордон є відмітка про виїзд на постійне проживання чи постійний консульський облік.

Поїздка до місяця, якщо місце проживання дитини визначене з вами

Той із батьків, з ким місце проживання дитини визначено рішенням суду чи органу опіки та піклування, сам вирішує питання тимчасового виїзду до одного місяця — на лікування, навчання, змагання, оздоровлення чи відпочинок, зокрема в організованій групі дітей (ч. 5 ст. 157 Сімейного кодексу). На кордоні показують рішення або його засвідчену копію (п. 4 Правил).

Якщо ви знаєте адресу другого з батьків і він належно виконує свої обов’язки, повідомте його рекомендованим листом про мету поїздки, країну й строк. Цим правилом не може скористатися той, до кого застосовують примусове виконання рішення про побачення з дитиною.

Що діє під час воєнного стану

Станом на жовтень 2026 року діє спрощений порядок із п. 2-3 Правил. Дитина до 16 років може виїхати в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата чи сестри, мачухи або вітчима без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків. Інша особа супроводжує дитину за письмовою заявою одного з батьків, засвідченою органом опіки та піклування.

• Документи дитини: паспорт, а якщо його немає — свідоцтво про народження; за роз’ясненням МВС, свідоцтво приймають лише під час воєнного стану.
• Родичі-супровідники беруть документи про родинний зв’язок із дитиною.
• Чоловік-супровідник повинен сам мати право на виїзд: рішення щодо нього ухвалюють з урахуванням того, чи належить він до категорій, звільнених від військової служби та мобілізації, і чи має підтвердні документи. Сам супровід дитини такого права не дає.
• Країна в’їзду може мати власні вимоги, тож закордонний паспорт краще оформити заздалегідь.

Ще одна вимога п. 2-3, особливо важлива для тих, хто виїжджає жити за кордон: після прибуття до держави остаточного перебування супровідник має протягом семи робочих днів звернутися до закордонної дипломатичної установи України, щоб дитину взяли на тимчасовий консульський облік.

Спрощений порядок стосується лише перетину кордону. Він не змінює місця проживання дитини й не скасовує прав другого з батьків: якщо дитина залишиться за кордоном без його згоди, він може вимагати її повернення.

Коли потрібна згода і що показати на кордоні

Як отримати дозвіл суду на виїзд без згоди

Позов про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди та супроводу другого з батьків потрібен, коли згоди немає і жоден виняток не підходить. Під час воєнного стану для виїзду з одним із батьків він не потрібен, але знадобиться після його завершення, якщо згоди не буде.

1. Попросіть згоду письмово: відповідь чи мовчання стануть доказом спору. Для того з батьків, хто живе окремо від дитини й не має боргу з аліментів, ч. 5 ст. 157 СК прямо передбачає рекомендований лист із повідомленням про вручення; якщо протягом 10 днів після вручення листа нотаріальної згоди немає, можна звертатися до суду.
2. Опишіть поїздку конкретно: країна, адреса, мета, дати виїзду й повернення, хто супроводжує і як дитина спілкуватиметься з другим із батьків.
3. Додайте докази: запрошення, довідки з лікарні чи навчального закладу, підтвердження житла, квитки, документи про роботу того з батьків, хто вже за кордоном.
4. Подайте позов до місцевого суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача (ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу, ЦПК). Якщо воно невідоме або відповідач живе за кордоном — за останнім відомим місцем його проживання в Україні чи за місцезнаходженням майна (ч. 9, 10 ст. 28 ЦПК). Вимогу можна поєднати з вимогою визначити місце проживання дитини.
5. Сплатіть судовий збір: у 2026 році — 1 331,20 грн, через «Електронний суд» — 1 064,96 грн (ст. 4 Закону «Про судовий збір»), за кожну немайнову вимогу окремо (ч. 3 ст. 6). Суму можна перевірити в калькуляторі судового збору.
6. Дочекайтеся набрання рішенням законної сили: якщо апеляцію не подали, це стається після спливу 30-денного строку на оскарження (ст. 273, 354 ЦПК).

Що оцінює суд

Головне — інтереси дитини. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 у справі № 712/10623/17 вказала, що дозвіл без згоди другого з батьків може бути наданий рішенням суду на певний період із визначенням його початку й закінчення (повідомлення Верховного Суду). У справі № 643/1090/17 (постанова від 03.07.2019) суд наголосив: сама можливість поїздки не доводить, що вона в інтересах дитини, — потрібні конкретна адреса за кордоном і докази повернення.

Тож прохання про дозвіл «без зазначення строку» чи «на всі поїздки до 16 років» суперечить цьому підходу. Суд вислуховує дитину, якщо вона може висловити свою думку (ст. 171 СК). Обов’язкової участі органу опіки та піклування в таких справах ст. 19 СК, на відміну від спорів про місце проживання, не передбачає.

Якщо не впевнені, як сформулювати вимоги, запишіться на консультацію — розберу ситуацію ще до подання позову.

Обов’язок повернути дитину й Гаазька конвенція

Згода чи дозвіл суду стосуються конкретної поїздки: коли строк минув, дитину треба повернути. Інакше, якщо дитина перебуває в державі — учасниці Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року, другий із батьків може звернутися до Міністерства юстиції України як центрального органу за цією Конвенцією. Переміщення чи утримання незаконне, якщо порушує права другого з батьків за законом держави, де дитина постійно проживала (ст. 3); Конвенція діє щодо дітей до 16 років (ст. 4).

Якщо з дня незаконного переміщення чи утримання до звернення до суду або іншого органу держави, де перебуває дитина, минуло менше року, повернення за загальним правилом постановляють невідкладно. Після року в поверненні можуть відмовити, якщо дитина адаптувалася в новому середовищі (ст. 12). Відмова можлива й тоді, коли повернення створює серйозний ризик фізичної чи психологічної шкоди для дитини (ст. 13).

Під час війни суди зважають і на безпеку: у справі № 522/10087/23 (постанова від 25.09.2024) Верховний Суд погодився, що діти, вивезені за згодою батька через військову агресію, не підлягають поверненню, якщо безпечне перебування з тим із батьків, з ким визначено їхнє місце проживання, відповідає їхнім інтересам (огляд практики Касаційного цивільного суду). Це оцінка конкретних обставин, а не загальне правило.

В Україні діє й ст. 162 СК: якщо один із батьків самочинно змінив місце проживання малолітньої дитини, суд може негайно постановити рішення про її відібрання й повернення за попереднім місцем проживання, крім випадків, коли це небезпечно для дитини чи суперечить її інтересам. Винний відшкодовує матеріальну й моральну шкоду.

Тому дотримуйтеся строку, підтримуйте спілкування дитини з другим із батьків і не змінюйте її місце проживання без його згоди чи рішення суду. Якщо плануєте жити за кордоном довго, спершу вирішіть питання місця проживання дитини — як я допомагаю в таких спорах, описано на сторінці «Місце проживання дитини та виїзд за кордон».

Якщо батько служить у ЗСУ або недосяжний за кордоном

Під час воєнного стану згода батька-військовослужбовця для виїзду дитини з матір’ю не потрібна (п. 2-3 Правил), а після його завершення без нотаріальної згоди знадобиться один із документів із п. 4, зокрема рішення суду. Якщо спір дійде до суду під час служби батька, зважайте: коли сторона перебуває у складі Збройних Сил, переведених на воєнний стан, ЦПК передбачає зупинення провадження (п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК), тож розгляд може затягнутися.

Якщо зв’язку з батьком немає й місце його проживання невідоме, позов подають за останнім відомим місцем проживання, а суд викликає відповідача через оголошення на вебсайті судової влади (ч. 11 ст. 128 ЦПК). Якщо ж протягом року немає відомостей про місце його перебування, суд може визнати його безвісно відсутнім (ст. 43 ЦК), і таке рішення замінює згоду на виїзд (п. 4 Правил).

Борг з аліментів: не плутайте два правила

• Для поїздки дитини. Довідка виконавця про борг, що перевищує суму платежів за чотири місяці, замінює нотаріальну згоду (п. 4 Правил). Сімейний кодекс за такого боргу дозволяє тому з батьків, з ким визначено місце проживання дитини, самостійно вирішувати питання її тимчасового виїзду на лікування, навчання, оздоровлення чи відпочинок — до одного місяця й довше (ч. 5 ст. 157 СК). Для дитини з інвалідністю чи тяжким захворюванням із переліку цієї статті поріг — три місяці; якщо борг понад три, але не більше чотирьох місяців, потрібен ще документ лікарсько-консультативної комісії.
• Для самого боржника. За боргу понад чотири місяці платежів виконавець виносить постанову про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон до повного погашення боргу (ч. 9 ст. 71 Закону «Про виконавче провадження»). Це обмеження стосується лише боржника: щоб виїхати з дитиною, на кордоні потрібна саме довідка про борг.

Довідку видає державна виконавча служба або приватний виконавець. Як стягнути аліменти, пояснюю в статті про аліменти у 2026 році.

Часті запитання

Якщо поїздку заплановано на конкретну дату, а другий із батьків проти, починайте заздалегідь. Не впевнені, який шлях підходить саме вам, — напишіть мені: перевірю документи й підкажу наступний крок.