Депортація з України у 2026 році: примусове повернення, видворення і як їх оскаржити

Слова «депортація» в українському законі немає. Іноземця можуть примусово повернути — з обов’язком самостійно виїхати в строк, що не перевищує 30 днів, — або примусово видворити із забороною в’їзду на п’ять років. Обидва рішення ухвалюють ДМС, прикордонники чи СБУ, а оскаржують у суді: справу розглядають за 10 днів, судовий збір не сплачують.

Нижче пояснюю, як працює кожна процедура, які строки реальні, а які — міфи, і що зробити в перші дні. Норми перевірено станом на жовтень 2026 року.

Депортація з України: що є що

Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI знає кілька різних процедур. Саме їхні назви стоять у рішенні, яке ви отримаєте, і від них залежить, куди й коли звертатися.

• Примусове повернення (ст. 26) — рішення ДМС (Державної міграційної служби України), органу охорони державного кордону або СБУ. Людина має виїхати самостійно в зазначений строк — не більше 30 днів з дня ухвалення рішення. Рішення може супроводжуватися забороною в’їзду на три роки.
• Примусове видворення (ст. 30) — рішення тих самих органів, якщо рішення про повернення не виконали в строк без поважних причин, є обґрунтовані підстави вважати, що людина ухилятиметься від нього, або її затримали за незаконне перетинання кордону. Раніше видворяли лише за рішенням суду, але після змін, внесених Законом № 2952-IX від 24.02.2023, суд перевіряє таке рішення тільки за позовом іноземця. Після видворення в’їзд заборонено на п’ять років.
• Передача за реадмісією — до держави, з якою Україна має договір про реадмісію. Людей без документів, що посвідчують особу й дають право на виїзд, не повертають, а затримують для ідентифікації та видворення або такої передачі (ч. 8 ст. 26).

Видача (екстрадиція) — окрема процедура кримінального процесу, тут її не розглядаю.

За що можуть примусово повернути

Закон називає такі підстави: порушення законодавства про правовий статус іноземців, інтереси національної безпеки чи громадського порядку, охорона здоров’я, захист прав і законних інтересів громадян України (ч. 1 ст. 26). Типові життєві ситуації — прострочена посвідка чи віза, перевищення дозволеного строку перебування, недійсні документи.

Якщо ви перебуваєте в Україні законно, а рішення все ж ухвалили, візу анулюють, документи вилучають, посвідку скасовують (ч. 7 ст. 26). Тому найнадійніше — не допускати порушення: документи на посвідку на проживання подають не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення дозволеного строку перебування.

Примусове повернення не застосовують до дітей до 18 років і до осіб, на яких поширюється Закон «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (ч. 8 ст. 26). Окремих іноземців, які захищають чи захищали Україну (ч. 20 і 24 ст. 4 Закону), не можна примусово повернути до держави, яка вчинила збройну агресію проти України, або до країни, яка не визнає її територіальної цілісності та суверенітету (там само).

Строки: скільки часу на оскарження насправді

Порада «оскаржте рішення протягом 10 днів», яка досі трапляється в інтернеті, плутає строки: 10 днів — це час, за який суд має розглянути справу. Спеціального строку для позову Кодекс адміністративного судочинства України (КАС) не встановлює, тому формально діє загальний — шість місяців. Але якщо до дати виїзду не подати позову й не виїхати, орган може ухвалити рішення про примусове видворення, а його виконують примусово.

Позов щодо рішення про повернення чи видворення подають до місцевого загального суду як адміністративного — за місцезнаходженням органу ДМС, прикордонної служби чи СБУ або пункту тимчасового перебування, де тримають іноземця (ч. 1 ст. 288 КАС). Судовий збір не сплачують ні за позов, ні за апеляційну скаргу (ч. 5 ст. 288 КАС).

Чи зупиняє позов виконання рішення

Відповідь дає відомчий акт — Інструкція про примусове повернення і примусове видворення, затверджена наказом МВС, Адміністрації ДПСУ та СБУ від 23.04.2012 № 353/271/150. Вона встановлює: оскарження рішення про примусове повернення або примусове видворення зупиняє його дію, якщо іноземець оскаржив це рішення до суду у встановленому законом порядку (п. 10 розд. I).

Зі змінами 2023 року Інструкцію не узгодили — вона досі згадує рішення суду про видворення. Тому, щоб не залежати від тлумачення відомчого акта, разом із позовом варто подати заяву про забезпечення позову й попросити суд зупинити дію рішення (п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС). Таку заяву розглядають не пізніше двох днів з дня надходження (ч. 1 ст. 154 КАС). Копію позову з відміткою суду тримайте при собі.

І ще одне правило: оскарження рішення суду про затримання іноземця не зупиняє його виконання (ч. 16 ст. 289 КАС). Тож аргументи на користь поруки чи застави варто подати вже суду першої інстанції.

Затримання і ПТПІ

ПТПІ — пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Помістити туди — з метою ідентифікації, забезпечення видворення чи передачі за реадмісією — можна лише за рішенням суду, ухваленим за позовом ДМС, прикордонників або СБУ (ст. 289 КАС). Такі справи розглядають у день подання позову, за обов’язкової участі сторін.

Строк затримання — шість місяців; його можуть продовжити, але загалом не більше ніж до 18 місяців (ч. 11 ст. 289 КАС). Замість затримання суд може застосувати поруку підприємства, установи чи організації або заставу — від 50 до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто від 166 400 до 332 800 грн у 2026 році (ч. 7 ст. 289 КАС). Поруку й заставу не застосовують, якщо їх уже застосовували до людини раніше (ч. 3 ст. 289 КАС). Апеляційну скаргу на рішення про затримання подають протягом 10 днів.

Заборона в’їзду: строки і зняття

Заборону в’їзду на три роки ухвалюють ДМС, СБУ, орган охорони державного кордону або уповноважений підрозділ Національної поліції (ч. 3 ст. 13 Закону № 3773-VI). Після примусового видворення заборона діє п’ять років (ст. 30). Якщо заборону порушити, в’їзд забороняють ще на десять років, які додаються до невідбутої частини строку (ч. 3 ст. 13).

Частину заборон ДМС ухвалює за поданням поліції, державних чи приватних виконавців та інших органів або з власної ініціативи — наприклад, через несплачені штрафи чи борги. Відповідно до змін, внесених наказом МВС № 99 від 14.02.2025, таку заборону скасовують протягом п’яти робочих днів з дня, коли до ДМС надійде звернення органу-ініціатора або документ (наприклад, про сплату штрафу), що підтверджує припинення обставин. Якщо підстава спірна, заборону оскаржують у суді. Як це відбувається на практиці, описано на сторінці оскарження видворення й заборони в’їзду.

Ваші права під час процедури

• Рішення і перекладач. Один примірник рішення про примусове повернення видають вам; у ньому зазначають підстави, порядок оскарження й наслідки невиконання (ч. 3 ст. 26 Закону). Оголосити рішення мають протягом 72 годин, у присутності перекладача та/або законного представника на вашу вимогу.
• Правнича допомога. Якщо ви кажете, що оскаржуватимете рішення, а договору з адвокатом немає, посадовці мають негайно повідомити центр з надання безоплатної правничої допомоги (п. 10 розд. I Інструкції). Телефон системи безоплатної правничої допомоги — 0 800 213 103.
• Заборона вислання в небезпеку. Нікого не можна повернути чи видворити туди, де загрожують смертна кара, катування, переслідування за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства чи політичних переконань або небезпека через збройний конфлікт; колективне видворення заборонене (ст. 31 Закону).
• Захист біженця. Якщо такий ризик реальний, подайте до ДМС заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і підкріпіть її доказами. Це законний захист, а не спосіб відтягнути виїзд.
• Сімейне життя. Верховний Суд у постанові від 25.02.2026 у справі № 932/4626/23 скасував рішення апеляційного суду щодо іноземки, одруженої з громадянином України, і направив справу на новий розгляд. Суд зазначив: рішення ухвалили лише з формальних підстав, а неналежне дослідження шлюбу й спроби обміняти посвідку може свідчити про порушення права на повагу до приватного і сімейного життя (ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Чек-лист: що зробити одразу

1. Отримайте свій примірник рішення й перевірте орган, дату, підстави, строк виїзду та чи є заборона в’їзду.
2. Не підписуйте пояснень, яких не розумієте; вимагайте перекладача.
3. Зберіть паспорт, посвідку чи візу, свідоцтва про шлюб і народження дітей, ваші заяви до ДМС з відмітками про прийняття.
4. Подайте позов до місцевого загального суду разом із заявою про забезпечення позову: щодо рішення про повернення — до спливу строку виїзду, щодо рішення про видворення — негайно.
5. Якщо на батьківщині небезпечно, подайте заяву про захист.
6. Якщо суд остаточно відмовив у справі про повернення, виїдіть самостійно якнайшвидше: так ви уникнете примусового видворення і п’ятирічної заборони в’їзду.

Часті запитання

Якщо рішення вже на руках, а строк виїзду спливає, не відкладайте. Як я супроводжую такі справи, розповідаю на сторінці оскарження примусового повернення та видворення, а щоб розібрати вашу ситуацію, запишіться на консультацію.